Президент Південної Кореї Лі Чже Мьон заявив, що Сеул може вдатися до "додаткових заходів", якщо Україна продовжить заперечувати існування домовленості про нерозголошення передачі двох полонених військових КНДР і не принесе офіційних вибачень. Як повідомляє Yonhap, південнокорейський президент оприлюднив попередження 2 жовтня на тлі дипломатичної суперечки між Сеулом і Києвом. Які саме заходи може застосувати Південна Корея, він не уточнив.
За версією Сеула, Україна раніше сама попросила зберігати передачу двох північнокорейських військовополонених у таємниці, однак президент Володимир Зеленський публічно повідомив про неї під час виступу на Генеральній асамблеї ООН. Південнокорейська сторона також наполягає, що між країнами існувала домовленість про конфіденційність. Українська сторона існування такої угоди заперечувала.
Лі Чже Мьон заявив, що ситуація зачіпає довіру між державами та "гідність" Південної Кореї. Він також висловив невдоволення тим, що в межах суперечки з українського боку порушувалося питання можливого військового загострення на Корейському півострові. Водночас Київ намагається швидко врегулювати дипломатичну суперечку.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга напередодні заявив у коментарі журналістам, що не вважає ситуацію "інцидентом", назвавши її дипломатичним непорозумінням. За словами Сибіги, протягом останніх днів він щодня особисто спілкується з міністром закордонних справ Південної Кореї. Київ розраховує владнати розбіжності найближчим часом і продовжити співпрацю із Сеулом, який глава МЗС назвав важливим партнером України.
Дипломатична суперечка почалася після промови Зеленського на Генасамблеї 23 вересня та пізніших заперечень української сторони в домовленостях з Сеулом про конфіденційність у передачі полонених КНДР. 28 вересня Міністерство закордонних справ Південної Кореї викликало українського дипломата Андрія Вєшкіна. Сеул тоді вимагав офіційних пояснень і вибачень, заявивши, що заперечення домовленості про конфіденційність підриває взаємну довіру. Йдеться про двох військових КНДР, яких українські сили захопили в полон у Курській області в січні 2025 року.
Згодом вони висловлювали бажання переїхати до Південної Кореї, а Київ і Сеул проводили консультації щодо їхньої подальшої долі. За матеріалами: Yonhap News Agency, РБК-Україна (Катерина Коваль, Мілан Лєліч)