Південна Корея не виключає подальшого погіршення відносин з Україною аж до їхнього розриву, якщо дипломатичний конфлікт навколо передачі полонених військових КНДР продовжить загострюватися. Про це заявив міністр закордонних справ Південної Кореї Чо Хьон 27 жовтня під час парламентських слухань. Подробиці 28 жовтня повідомило південнокорейське агентство Yonhap.

Під час засідання один із депутатів запитав міністра, чи не наблизилися відносини між Сеулом і Києвом до стану, рівнозначного розриву дипломатичних зв'язків. Чо Хьон відповів, що за подальшої ескалації конфлікту такий сценарій можливий. Водночас міністр наголосив, що Південна Корея продовжує переговори з Україною та прагне врегулювати суперечку.

За його словами, він підтримує безпосередній зв'язок із главою українського МЗС Андрієм Сибігою. Дипломатичний конфлікт триває вже понад місяць. 8 жовтня Сеул відкликав свого посла в Україні Пак Кі Чхана, який досі не повернувся до Києва. За інформацією Yonhap, це одне з найтриваліших відкликань південнокорейського посла за останні 18 років.

Згодом Південна Корея скоротила персонал свого посольства в Україні. Загалом із дипломатичного представництва відкликали вісьмох працівників, що становить приблизно половину персоналу. Консульські співробітники залишилися в Києві, а дипломатичні контакти підтримуються через тимчасового повіреного у справах.

Причиною суперечки стало публічне повідомлення президента Володимира Зеленського про передачу Сеулу двох полонених північнокорейських військових. Про це він заявив 23 вересня під час виступу на Генеральній Асамблеї ООН. Військовослужбовців КНДР українські сили захопили в січні 2025 року під час бойових дій у Курській області Росії.

У середині вересня 2026 року їх передали Південній Кореї. Південнокорейська влада стверджує, що країни попередньо домовилися не розголошувати передачу військових задля захисту їхньої безпеки та родичів, які залишилися в КНДР. Після заяви Зеленського Сеул зажадав офіційних пояснень і вибачень.

Українська сторона заперечує порушення домовленостей. Андрій Сибіга раніше пояснював, що розбіжності виникли через різне трактування умов конфіденційності на окремих етапах передачі полонених. За його словами, Україна виконала всі свої зобов'язання і вважає питання вичерпаним.

У Сеулі натомість наполягають, що отримана від Києва відповідь не відповідає очікуванням південнокорейського уряду. Попри загострення, Південна Корея поки не змінює загальної політики підтримки України. Чо Хьон підтвердив продовження гуманітарної допомоги, участі в міжнародних ініціативах щодо завершення війни та проєктах післявоєнної відбудови.

За словами представника південнокорейського зовнішньополітичного відомства, обидві країни усвідомлюють необхідність урегулювання конфлікту й продовжують дипломатичні консультації. Водночас конкретних термінів повернення посла до Києва наразі немає. За матеріалами: Yonhap, МЗС Південної Кореї, РБК-Україна (Марія Науменко)