Новости Днепра и Области

Як війна змінює баланс озброєнь в Україні – Bloomberg

Нові дані про військову допомогу Україні вказують на значну зміну балансу важкого озброєння на полях битви країни після 16 місяців війни, пише Bloomberg.
У четвер оновлена база даних Ukraine Support Tracker, яку підтримує Інститут світової економіки Кіля, стверджує, що сторони, які допомагають Києву, поставили сотні нових танків з початку війни, а трохи менше – ще не надійшли, незважаючи на те, що кількість нових обіцянок сповільнилася.
У поєднанні з підрахунком щодо обладнання, втраченого або захопленого, здійсненим розвідувальною групою Oryx, яку багато хто вважає консервативною, дані свідчать про те, що український танковий парк зріс з початку минулого вторгнення, навіть якщо російський зменшився вдвічі.
Розрив також скоротився з приводу артилерії та реактивних систем залпового вогню, хоча й значно меншою мірою.

Дані про танки, зокрема, узгоджуються з парламентськими свідченнями, наданими начальником штабу оборони Великої Битанії Тоні Радакіним у вівторок.
"Росія втратила майже половину боєздатності своєї армії , – сказав Радакін комітету законодавчої влади з питань оборони, – Минулого року вона випустила 10 мільйонів артилерійських снарядів, але в кращому випадку може виробляти 1 мільйон снарядів на рік. Вона втратила 2500 танків, а в кращому У разі може виробляти 200 танків на рік".
За даними Oryx, які фіксують лише втрати, які вони можуть підтвердити, 2082 російські танки були знищені, пошкоджені, покинуті або захоплені з початку війни в 2022 році. Москва спочатку мала 3417 доступних танків, згідно з Military Balance, щорічним довідником World Armoures, опублікованим Міжнародним інститутом стратегічних досліджень, лондонським аналітичним центром.
Навколо таких цифр існує величезна невизначеність, оскільки обидві сторони розглядають свої втрати як державну таємницю та значні труднощі зі збором даних у відкритих джерелах, особливо коли йдеться про втрати України, які менш добре зареєстровані. Також немає достовірних відомостей про кількість резервних танків чи артилерійських знарядь, які Росія виготовила чи вилучила з глибоких складів початку війни.
Проте, за словами Йоганна Мішеля, фахівця із сухопутної війни з IISS, Україна, здається, пройшла перший рік війни приблизно з тією ж кількістю важкого озброєння, яке мало на початку, незважаючи на великі втрати. На початку цього року Мішель провів власний аналіз доступних даних, внісши поправки на можливі упередження до даних. З того часу було більше втрат, поставок та захоплень російських танків
Однак цього не можна сказати про Росію, яка також повинна резервувати частину своїх сил для оборони в інших місцях найбільшої країни світу. Зміна балансу важких озброєнь важлива, але далеко не вирішальна для контрнаступу України, що триває, вважає Мішель.

Ціна все ще висока для України
"Навіть якщо ситуація більш рівна в цифрах, це не так" , – сказав Мішель, – "Проблема в тому, що зараз Україні потрібно повернути територію, тому вона перебуває в наступі проти добре підготовленої оборони, а для цього потрібна сильна перевага".
Це пояснює зосередженість українських сил на знищенні російської артилерії та шляхів забезпечення перед тим, як направити основну частину бригад, підготовлених до контрнаступу. Генштаб України останнім часом майже щодня заявляє про знищення більш як 30 російських артилерійських установок. Артилерійські втрати особливо важко перевірити, оскільки вони зазвичай приховані далеко за лінією фронту.
Кільський інститут оновив дані за період з 25 лютого по 31 травня, встановивши, що обіцянки допомоги були значно нижчими, ніж узимку, незважаючи на деякі великі пакети з Німеччини та США, з військовими обіцянками на загальну суму 9 мільярдів євро (9,77 мільярда) ). доларів) за цей період.
Водночас зросла частка військової допомоги щодо фінансових та гуманітарних зобов'язань, повідомили в інституті.
Ці затримки можуть зробити навіть деякі з поставлених танків менш ефективними, ніж мають бути, оскільки українським силам довелося поспішати з навчанням, найчастіше різними партнерами з Організації Північноатлантичного договору, які мають різну практику.
«Поки що українці не мають явної переваги , — сказав Мішель, — ціна спроби просування вперед буде дуже високою».