Частка українців, які категорично проти передачі Донецької області під контроль Росії в обмін на гарантії безпеки, дещо зменшилась порівняно з початком весни, однак досі більшість опитаних категорично проти виводу ЗСУ з Донеччини. Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології, проведеного 20-27 квітня. "57% респондентів вважають категорично неприйнятним передати під контроль Росії всю Донецьку область в обмін на гарантії безпеки. Водночас готові на таку поступку – 36% (хоча з них більшість визнають, що це є складною умовою).
Ще 7% не змогли визначитися із своєю думкою", – йдеться у повідомленні. Інфографіка: КМІС КМІС зазначає, що порівняно з початком березня на 5 відсоткових пунктів стало менше тих, хто категорично проти (57% проти 62% у березні). Також дещо зросла частка тих, хто був згоден на виведення українських військ (36% проти 33% у березні).
Соціологи кажуть, що поточні показники повернулися до рівня лютого. Водночас КМІС наголошує, що загалом за весь період спостережень громадського думка з цього питання істотно не змінюється і стабільно більшість українців критично оцінюють таку ініціативу. Дослідження проходило 20-27 квітня.
Методом телефонних інтерв'ю на основі випадкової вибірки мобільних номерів опитали 1005 респондентів у віці від 18 років, що мешкають у всіх регіонах України, які підконтрольні уряду України. До вибірки не включали жителів територій, які тимчасово не контролюються владою України (водночас частина респондентів – це ВПО, які переїхали з окупованих територій), а також опитування не проводили з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року. Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 4,1% для показників, близьких до 50%, 3,5% для показників, близьких до 25%, 2,5% – для показників, близьких до 10%, 1,8% – для показників, близьких до 5%.
За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення, але соціологи вважаємо, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.
