Прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що Єреван сподівається врегулювати «проблемні питання» у відносинах з Росією. Його заява прозвучала на тлі тривалого охолодження між двома країнами та розвороту Вірменії до більш тісної співпраці з Заходом. Про це повідомляє Reuters.
За словами Пашиняна, між Вірменією та Росією справді є питання, які потребують вирішення. При цьому він висловив сподівання, що сторони зможуть знайти підходи до їх врегулювання. Вірменський прем'єр не говорив про розрив відносин з Москвою.
Навпаки, він дав зрозуміти, що Єреван має намір діяти спокійно та виходити з власних національних інтересів. Відносини Вірменії та Росії погіршилися після того, як Єреван почав дистанціюватися від російських військово-політичних структур і активніше розвивати зв'язки з Євросоюзом і США. Вірменія фактично заморозила участь в Організації договору про колективну безпеку, яку в Єревані критикують за нездатність захистити вірменські інтереси під час криз у регіоні.
Додатковим ударом по відносинах стала ситуація навколо Нагірного Карабаху. Після того як Азербайджан повернув контроль над регіоном, у Вірменії різко посилилася критика Росії та російських миротворців, яких звинувачували у бездіяльності. На цьому тлі уряд Пашиняна почав просувати курс на зближення з ЄС.
У червні його партія перемогла на парламентських виборах, які багато спостерігачів розглядали як тест на підтримку прозахідного курсу Вірменії. Москва, у свою чергу, посилила тиск на Єреван. За даними AP, Росія вже вводила торговельні обмеження проти низки вірменських товарів, а також попереджала Вірменію про наслідки подальшого зближення з Заходом.
Незважаючи на це, Вірменія залишається економічно залежною від Росії. Москва залишається важливим торговельним партнером Єревана, а також відіграє значну роль в енергетиці та трудовій міграції. Тому вірменське керівництво намагається одночасно зменшити залежність від Росії та не допустити різкого обвалу відносин.
Водночас заява Пашиняна показує, що Вірменія поки не готова до повного розриву з Росією. Швидше йдеться про спробу перебудувати відносини, зменшити залежність від Москви та зберегти простір для маневру між Росією, ЄС, США та сусідами по регіону.
