Україна закликала США запровадити санкції проти російських компаній та інших структур, які допомагають розвивати супутникову мережу Rassvet – російську альтернативу Starlink. У Києві вважають, що запуск системи у 2027 році може створити додаткові ризики для України. Про це повідомив Reuters із посиланням на заступника керівника української дипломатичної місії у Вашингтоні Дениса Сєніка.

За його словами, Росія швидко нарощує супутникове угруповання Rassvet, а Україна планує передати уряду США та Конгресу інформацію про компанії та осіб, яких Київ вважає причетними до розвитку системи. Українська сторона побоюється, що повноцінне розгортання мережі дасть російським військовим додаткові можливості для передачі даних у реальному часі та використання супутникового зв'язку у військових операціях. Саме тому Київ хоче домогтися обмежень ще до того, як система стане повноцінно працездатною.

Rassvet розробляє російське "Бюро 1440". У 2026 році компанія здійснила два серійні запуски по 16 супутників. Водночас фактична готовність мережі поки суттєво відстає від заявлених планів.

За даними Ukrainian International Strategy Center, станом на початок вересня лише 13 із 32 серійних апаратів увійшли до спостережуваної групи на орбітах близько 509-514 км, а друга партія супутників просувалася до робочих орбіт повільніше. Російський державний план передбачає розгортання 292 штатних супутників до кінця 2027 року. Водночас аналітики зазначають, що нинішній темп запусків робить цей графік дуже напруженим.

Незалежних підтверджень того, що Rassvet уже забезпечує стабільний широкосмуговий зв'язок, безперервне перемикання між супутниками та стійкість до глушіння, наразі немає. Разом із тим загроза вже не є суто теоретичною. Представник української воєнної розвідки повідомив Janes, що до кінця липня російські сили вже використовували першу групу супутників Rassvet для супутникового зв'язку над Україною протягом кількох годин.

У ГУР зазначали, що такі можливості потенційно можуть використовуватися для передачі даних у реальному часі та керування розвідувальними й ударними безпілотниками. Окрема проблема – залежність російського проєкту від імпортних технологій. За даними OSINT-дослідження, яке аналізував UISC, виробнича мережа Rassvet охоплює понад 1300 компаній.

У 2025 році "Бюро 1440" могло імпортувати обладнання приблизно на $68 млн, зокрема через китайських і турецьких постачальників. Особливо чутливими для проєкту залишаються радіаційно стійка електроніка, системи орієнтації, оптика, фазовані антени, плазмові двигуни та вимірювальне обладнання. UISC наголошує, що ці дані є результатом OSINT-аналізу, а не аудованою звітністю компанії.

Аналітики також звертають увагу на санкційні прогалини. "ІКС Холдинг", до структури якого належить проєкт, уже перебуває під американськими обмеженнями, однак саме "Бюро 1440" та частина великих постачальників системи, за даними дослідження, залишаються поза окремими західними санкційними списками. Україна вже пропонувала партнерам розширити санкції на структури, пов'язані з Rassvet. Таким чином, головна мета Києва зараз – не чекати на завершення російського супутникового угруповання, а спробувати ускладнити його масштабування через санкції, експортні обмеження та перекриття постачань критичних компонентів.

За матеріалами: Reuters, Ukrainian International Strategy Center, Janes