Україна шукає альтернативні механізми доступу української сталі на ринок Європейського Союзу після введення нових обмежень на імпорт металопродукції. Про це заявив представник України при ЄС Всеволод Ченцов, повідомляє Укрінформ. За його словами, Київ продовжує роботу з європейськими партнерами, щоб знайти рішення для української металургії в нових торговельних умовах.

Йдеться про доступ української сталі на ринок ЄС після того, як Євросоюз запроваджує оновлений механізм захисту свого сталеливарного ринку. Нові правила ЄС починають діяти з 1 липня 2026 року. Вони передбачають суттєве скорочення безмитних квот на імпорт сталі та підвищення мита на постачання понад встановлені ліміти до 50%.

Обмеження спрямовані на захист європейських виробників від глобального перевиробництва сталі, передусім через надлишок дешевої продукції на світовому ринку. Однак нові правила зачіпають не лише Китай або інших великих експортерів, а й Україну. Для української металургії це особливо чутливо, оскільки після початку повномасштабної війни ринок ЄС став одним із ключових напрямків експорту.

Українські підприємства втратили частину потужностей, зіткнулися з руйнуванням логістики, зростанням витрат та обмеженням доступу до традиційних зовнішніх ринків. Українська сторона наполягає, що її металургія не створює загрози для європейського ринку і не є джерелом глобального перевиробництва. Київ вважає, що ситуацію України потрібно розглядати окремо через війну, втрату виробничих потужностей та роль промислового експорту у фінансуванні економіки та оборони.

За оцінками українських виробників, нові обмеження можуть призвести до значних втрат валютної виручки. Раніше називалися ризики втрати до 1 млрд євро експортних надходжень, якщо українська сталь не отримає більш сприятливий режим доступу до ринку ЄС. Ченцов заявив, що Україна шукає шляхи альтернативного доступу до європейського ринку.

Це може означати переговори про спеціальні квоти, окремий механізм для української продукції або інші рішення в рамках торговельних відносин України та ЄС. Тема важлива не лише для металургійних компаній. Сталева галузь залишається одним із великих джерел експорту, податків, робочих місць та валютної виручки.

В умовах війни скорочення доступу до ринку ЄС може послабити промислове виробництво та зменшити надходження до бюджету. Для Євросоюзу це також політично чутливе питання. З одного боку, Брюссель захищає власних виробників від глобального надлишку сталі.

З іншого — Україна є кандидатом на вступ до ЄС і веде війну проти Росії, тому надмірні обмеження для українського експорту можуть суперечити логіці еconomic підтримки Києва.